Стамбульський кіт

Стамбул – місто контрастів. Авторку картини він настільки зацікавив, що вона вивчила мову і поїхала туди на деякий час і розглянула це місто вздовж і впоперек.

У прямому сенсі цього слова.

Вона снідала в кафе на найвищій точці з видом на Босфор і на все місто, відвідала його три основні острови (їх чотири, але відвідати можна тільки три), об'їздила його європейську та азіатську частини, була на різних пляжах різних морів, відвідала музеї, суди, мечеті, торгові центри, гуляла туристичними районами та районами, які дотримуються своїх національних особливостей, пила чай в оточенні кішок.

Усього і не розпишеш, щоб поділитися калейдоскопом емоцій та почуттів!

Поки авторка збирала образ цієї картини до неї приходили різні думки, які відобразилися в даній роботі:

- У творчості немає інших обмежень, окрім власних.

- Уяву не потрібно спеціально стимулювати. Достатньо – не стримувати.

- Ти стаєш гідним визнання, коли сам собі дозволяєш бути гідним. Коли перестаєш думати про визнання іншими.

- Творчість дитини – природно. Творчість дорослої людини – це майже завжди про мужність. Занадто багато страхів.

- Повертаючись до творчості – повертаємо собі втрачену чи забуту частину себе. Творчість – це психотерапія,

 доступна кожному.

- Коли "відкладаєш на поличку" те, що знаєш і дозволяєш душі просто парити, то саме тоді народжуються найкращі шедеври. Це не скасовує "вчитися". У моменті – знання проявляються самі собою.

Просто парити. Бути тут. З собою. Із життям. Це надзвичайне почуття.

Творчість – це політ душі.

Творіть на здоров'я!

Розмір: 50см * 40см